Чому кіт не слухається і що з цим робити: експертні поради

Вважається, що виховати кота неможливо: мовляв, ця тварина гуляє сама по собі і робить тільки те, що хоче, а його вдача залежить виключно від нього самого. Дійсно, коти за своєю природою доволі незалежні істоти і піддаються дресурі важче, ніж собаки. Та це не означає, що спостережливі та розумні коти не здатні навчатися правил і слідувати ним. Запорука успіху при вихованні домашнього улюбленця – і кота, і собаки – це повага до його природних потреб та уміння задовольнити їх у відповідний спосіб.

Одна з ключових цінностей компанії Royal Canin – це відповідальне ставлення до тварин – таке, яке забезпечує їх добробут: фізичний та емоційний. За ініціативи компанії фахівчиня з поведінки тварин, кінологиня-фелінологиня Віталія Кононова розповіла про профілактику та корекцію проблемної поведінки улюбленців.

Тварина не мститься!

Дуже часто поведінкові розлади (особливо ті, які настають зненацька) спричинені хворобою. Собаки зазвичай більш виразно, ніж коти, демонструють господарям своє нездужання. Коти ж схильні ретельно приховувати погане самопочуття – і нерідко єдиним сигналом початку хвороби є лише раптова зміна поведінки, зокрема, поява «поганих» звичок. Тому насамперед необхідно показати улюбленця ветеринарному лікарю, аби упевнитися, що він здоровий.

Крім того, деякі господарі вважають, що коли тварина дряпає меблі, перекидає вазони або ходить у туалет у невідповідному місці, вона у такий спосіб мститься. Це абсолютно хибна думка! Найбільш ймовірні причини, окрім хвороби: кіт наляканий, стривожений або його природні потреби (наприклад, у точінні кігтів чи полюванні) незадоволено.

Карати немає сенсу

Що ж робити, якщо улюбленець демонструє небажану поведінку? Провчати тварину – сварити її, а тим більше карати фізично – не лише негуманно, а й неефективно. Розберемо на прикладі. Скажімо, господар насварив кота, а після цього тварина помочилася у його капці. Перш за все, пам’ятаємо: це не помста. Хоча б тому, що сеча та фекалії в уявленні котів не є чимось поганим та огидним. Справа в іншому. Відчуваючи тривогу та занепокоєння після конфлікту з господарем, кіт прагнув поставити так звану запахову мітку, змішавши свій запах із запахом господаря. Мочати тварину мордочкою у її випорожнення – погана ідея. Такий підхід лише сформує стереотип «коли господар бачить мій «туалет», це небезпечно». В результаті тварина може почати робити свої справи у потайних місцях: за диваном, шафою тощо.

Потрібно виявити причину проблемної поведінки – у цьому випадку це сутичка з господарем – та дати альтернативу. Скажімо, попередній конфлікт стався через те, що господар побачив, як тварина залазить на кухонний стіл, а це заборонено. У такому разі альтернативою може стати спеціальна поличка на кухні біля столу: сидячи на ній, кіт зможе спостерігати за тим, що відбувається навколо і відчувати себе учасником родинного життя.

Також важливо не підкріплювати небажану поведінку – скажімо, ніколи не пестити кота, коли він залазить на стіл. І навпаки, підкріплювати бажані прояви: дати тварині крокету її улюбленого корму, коли замість столу вона сама застрибає на свою поличку.

Дієві лайфхаки на кожен день

Перш за все, важливо створити довірчу атмосферу. Розуміння природних потреб і поведінки тварини та проста повага – це вже половина справи.

Поради Віталії Кононової допоможуть знайти вихід із конкретних проблемних ситуацій.

• Кіт не дружить із дитиною

Навіть зовсім маленьких діток важливо навчати відповідального ставлення до домашніх улюбленців. Не допускайте, щоб дитина смикала тварину, надто сильно стискала її в обіймах, гладила проти її волі. Також важливо створити для кота шляхи відступу: організувати «другі поверхи», де він зможе усамітнитися у разі потреби. Ними можуть стати вільні полички на шафі, котяче дерево тощо. Для кота психологічно набагато простіше застрибнути на такий другий поверх, ніж вступати у відкритий конфлікт з дитиною.

• Тварина дозволяє себе гладити, а потім несподівано кидається на руку

Важливо правильно розуміти невербальні сигнали, які подає тварина. Відкрита агресія (кусання, дряпання) – останній рубіж, якому завжди передують сигнали незадоволення. Як кіт демонструє, що він не хоче, аби його гладили? Тварина завмирає під вашою рукою, її тіло напружене, вона відводить погляд убік, не треться головою об вашу руку, не муркоче. Зрештою, улюбленець починає смикати хвостом, відводить вуха назад чи вбік, напружено дивиться на вашу руку – і лише після цього атакує.

• Кіт робить засідки, звідки «полює» на людей

У котів дуже розвинений мисливський інстинкт – навіть сильніше, ніж у собак. Тому дуже важливо щодня давати улюбленцю можливість пополювати. У нагоді стануть спеціальні ігрові вудочки та м’які м’ячики, які тварина може вхопити зубами та кігтями.

• Улюбленець ходить в туалет у неналежному місці

Коти за своєю природою дуже охайні тварини. І якщо починаються проблеми з туалетом, це може свідчити про серйозні проблеми зі здоров’ям (перш за все, із травною системою чи сечовивідними шляхами). Також це може бути реакція на новий наповнювач для лотка – коти зазвичай доволі консервативні у цьому питанні, і якщо вони вже звикли до певного типу наповнювача, краще використовувати його постійно. Зрештою, така поведінка може бути результатом конфлікту з власником, про що говорилося вище.

• Кіт дряпає меблі

Точити кігті – це природна потреба котів. Також у цей спосіб вони розминають м’язи та ставлять запахові мітки (на подушечках їхніх лап є відповідні залози). Аби тварина не псувала меблі, придбайте спеціальні кігтеточки. Якщо таке знаряддя вдома вже є, а кіт все одно точить кігті об диван, поставте біля меблів нову кігтеточку з незвичного матеріалу, аби зацікавити улюбленця.