Як правильно матюкатися українською: думка експерта

маты
Чи потрібно при переході на українську міняти і лайливу лексику? Чи щось лишиться незмінним?

Вчора, 25 квітня, було ухвалено Закон про мову. Для багатьох людей це стало ще одним поштовхом для переходу на українську. Але, будемо чесними, у кожної з нас виникають ситуації, що вимагають міцного лайливого слова. Як матюкатися правильно українською? Чи знайомі нам образливі слова — калька з російської? Чи завжди обсценну лексику використовували в Україні, чи це якась нова мода?

За відповідями на ці питання ми звернулися до експерта-філолога.

/storage/shares/uploads/files/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%20%2865%29.png
Остап Українець — філолог, письменник, перекладач.

В Україні лаються ще з тих часів, коли не існувало Київської Русі. Кожна мова має «низову», «непристойну лексику», кожна мова має табу на пряме називання окремих понять, речей, тварин тощо. Іноді табу виникають через благоговіння і страх, іноді через непристойність. Прямі назви, які порушують ці табу стають «непристойностями».

Тут доречно згадати, що слово «член» — це лише скорочення від фрази «чоловічий статевий член» у початковому значенні «кінцівка», тобто «чоловіча статева кінцівка». Зараз розуміння слова «член» звузилось переважно до позначення пеніса, тому архаїчний «член» також став непристойним словом.

Чи відрізняється українська лайка від тієї ж російської і чи є якісь типово українські матюки? Я схильний сказати, що ні. Вся лексика, яку ми вважаємо «русским матом» насправді є спільнослов’янською і часто походить іще з санскриту. Споріднені слова можна знайти і в балтійських мовах. Я мушу зазначити, що «матюк», або, як його називали колись, «лая матірна» — це образа матері, а не генітальна лексика. Це різні речі. Ми ж нині під «матюками» зазвичай розуміємо «грубу непристойність».

/storage/shares/uploads/files/Depositphotos_176340888_s-2019.jpg

Є певні регіональні слова, які сформувалися окремо від інших мов, але по суті — це ті самі слова, які виглядають інакше. Скажімо, слово «п**да» і слово «пуцюрина», вживане на Гуцульщині — однакові як за змістом, так і за експресією. Вони однаково непристойні. Як я вже казав – основні «непристойні слова», котрих є чотири, спільні для всіх слов’янських мов. Тому існують переважно регіональні варіанти чи евфемізми.

«Типово українських», як і «типово російських» чи будь-яких інших матюків не існує. А от вживатися вони можуть по-різному — на те це різні мови.

Також лайлива лексика в нас головно спільна з Польщею. Не без винятків — є грубе (але не геть неприйнятне) польське слово gach, яке російською можна перекласти як «ё**рь» (відверто підцензурне). Лайка, характерна для конкретної мови, залежить переважно від здатності цієї мови утворювати нові слова на основі старих (pierdolenie i wypierdolać у польській мові не мають перекладу в українській, попри наявність слова «пердолити»).

Також залежить від фантазії, бо ту ж польську фразу chuj rybi я досі не можу читати без сміху, при цьому самі поляки не знають до ладу, що ця фраза означає. Образлива – та й по всьому. Щодо угорської – тут важче. Точно є слова kurva, picsa і pöcs. Перше запозичили без змін, інші два – варіації праіндоєвропейських коренів для угорської фонетики. Українські слова «пуцька» і «поцька», скоріш за все, стали основою для формування лексики в угорській.

/storage/shares/uploads/files/Depositphotos_11733123_s-2019.jpg

«Типових для країни матюків» не існує за межами проговорених вище прикладів. Ще більша помилка — вважати, що є «матюки, об’єднані певною темою»: навколосексуальною чи фекальною. Є кілька широких категорій, у яких слова схильні огрублюватися і набувати лайливих відтінків, але вони приблизно універсальні для більшості мов світу.

Наприклад, єдина причина, з якої ми віримо, що італійська мова має за лайку лише побожні вислови: Італія – це католицька країна, в якій знаходиться Ватикан. Madre di Dio – це взагалі не лайка, це вираження експресії. Українською теж кажуть «Матір Божа», і польською «Matko Boska», і взагалі релігійна лексика використовується в лайці в усьому християнському світі — тому що такі фрази для християнина порушують третю заповідь. Вони неприйнятні через гріховність, а не через непристойність.

Хоча їх можна комбінувати. Згадайте бабу Довженка у «Зачарованій Десні» чи клятви Диявола з фільму «Пропала грамота» – це те, що в нас називається «божитися», тобто використовувати релігійно насичену лексику для підсилення авторитету сказаного.

Для християнина подібний вчинок є гріхом, але це не робить слова лайкою.

Зате слова fica, fanculo, fottere в італійській мові є цілком собі тим, що ми б назвали «матюками». Але вони не лунають з екранів, їх рідко вживають у книжках, а ще рідше — перекладають прямо. «Характерність лайки» – це дрімучий міф, помножений на незнання іноземної мови. До слова, лайка не вважається мовною нормою і «офіційною» мовою не регламентується. Тому ви сміливо можете лаятись так, як вам більше подобається і як вважаєте за потрібне.

Предыдущий пост
5 голливудских суперзвезд, о которых все забыли
5 голливудских суперзвезд, о которых все забыли
Следующий пост
4 оригинальных способов пригласить парня на свидание
4 оригинальных способов пригласить парня на свидание

Новости партнёров

Fresh

Showbiz

Пісні Світлани Лободи відтепер можна спробувати на смак - кошти йдуть на благодійність

Співачка Світлана Лобода продовжує допомагати українцям під час війни.
Психология

Психолог розповів, що робити, якщо дитину цькують у новій закордонній школі

Через повномасштбану війну, яку розпочала росія проти України, тисячі українців вимушені були виїхати за кордон та почати життя спочатку.
Психология

Психологиня розповіла, як бути, якщо нічого не хочеться робити

Ведуча та психологиня реаліті «Екси» Наталя Єжова розповіла, як віднайти життєві сили та енергію.
Фитнес и здоровье

Лікар розповів, коли саме потрібно робити вакцину від вірусу віспи мавп

Відомо, що щеплення від натуральної віспи також є чудовою профілактикою від вірусу віспи мавп.